Обо мне

Токмак, Запорожская, Ukraine
Пастор Украинской лютеранской церкви в г. Запорожье и г. Токмаке, Запорожской обл.

воскресенье, 5 апреля 2020 г.


П’ята неділя Чотиридесятниці


Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою

із людьми небогобійними,
визволь мене від людини обмани та кривди!
Бо ж Бог Ти моєї твердині,
чого ж Ти покинув мене?
Пошли Своє світло та правду Свою, -
вони мене будуть провадити,
вони запровадять мене до Твоєї святої гори
та до місця пробування Твого.



11   Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,
12   і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.
13   Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,
14   скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!
15   Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.
(До євреїв 9:11-15)


46   Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?
47   Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.
48   Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?
49   Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.
50   Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.
51   Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!
52   І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.
53   Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?
54   Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
55   І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.
56   Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.
57   А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?
58   Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.
59   І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.
(Вiд Iвана 8:46-59)

среда, 1 апреля 2020 г.


Нерозумні і мудрі

Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований. Приповісті 28:26

Для декого цей перший день квітня є днем дурня. Для інших – це день, який слід пам’ятати з інших причин.
Для автора Книги приповістей згадка про дурнів не є смішною. Для нього глупота є питанням життя і смерті. За царем Соломоном, якого Господь обрав для написання цих натхненних і повчальних приповістей, ті, хто вірить у себе, а не в Бога, є дурнями. Така нерозумна віра походить з марних уявлень в людському серці.
На відміну від невіруючого дурня, який покладається на себе, віруючий християнин, як сказано у наведеній вище приказці, «мудрістю ходить». Ця мудрість – у Слові Божому, Святому Письмі, яке робить нас мудрими на спасіння вірою в Ісуса Христа» (2 Тимофія 3:15).
Наше спасіння – не в уявленнях нашого серця, а в серці Самого Бога, Який так полюбив світ, що послав Свого Сина, щоб дати нам спасіння. Отже, той, хто у вірі приймає цей дар Божий і так знаходить визволення від гріха, є мудрою людиною, а не дурнем.

«Богові, мудрому безсмертному Цареві, нехай усе живе співає алілуя». Амінь.

Джерело: Найкраще з «Порталів молитви»



воскресенье, 29 марта 2020 г.


Четверта неділя Чотиридесятниці

Радійте із Єрусалимом
і тіштеся ним, хто його покохав!  
Втішайтесь ним радістю всі,
що з-за нього в жалобі були!
Я радів, як казали мені:
«Ходімо до дому Господнього!»

21   Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?
22   Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.
23   Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.
24   Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Агар.
25   Бо Агар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.
26   А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!
27   Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!
28   А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!
29   Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
30   Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.
31   Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!
(До галатiв 4:21-31)


1   Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.
2   А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.
3   Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.
4   Наближалася ж Пасха, свято юдейське.
5   А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?
6   Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.
7   Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.
8   Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:
9   Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!
10   А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
11   А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
12   І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.
13   І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.
14   А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!
15   Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.
(Вiд Iвана 6:1-15)

суббота, 28 марта 2020 г.

О Слове Божьем

Я дожил до того, чтобы видеть величайшие бедствие на земле, - пренебрежение Словом Божьим. Это страшное бедствие, и оно ужаснее всех бед и несчастий. Ибо вслед за ним, несомненно, грядут всяческие наказания, духовные и телесные. Если бы я желал человеку всех горьких бед и проклятий, я желал бы, чтобы он пренебрегал Словом Божьим, ибо тогда все они внезапно обрушились бы на него - и бедствия в мире, где он живет, и скорби душевные. Пренебрежение Словом Божьим - предвестие Божьего наказания, о чем свидетельствуют примеры из жизнеописаний Лота, Ноя и нашего Спасителя. 

Мартин Лютер, Застольные беседы, 28


среда, 25 марта 2020 г.


Благовещение



«И вот, зачнёшь во чреве, и родишь Сына, и наречёшь Ему имя: Иисус. Он будет велик и наречётся Сыном Всевышнего» (Лук.1:31-32)
Мы исповедуем Иисуса Христа, Бога и Человека, «Зачатого от Духа Святого, рождённого от Девы Марии». Это также имеет отношение к данному церковному празднику.
Ангел возвестил Марии, что жизнь Человека Иисуса зачата Духом Святым. Сын Божий, Христос, был рождён предвечно. Он – Бог, Творец неба и земли. Было провозглашено, что Христос, вечный Сын Божий, воспринял на Себя не родившегося ещё человека Иисуса, чтобы родиться от женщины. Этот союз был обещан Богом сразу после грехопадения: «И вражду положу между тобою и между женою, и между семенем и твоим и между семенем её, оно будет поражать тебя в голову, а ты будешь жалить его в пяту» (Быт.3:15)
Мария была изумлена, услышав о своей предстоящей беременности. Но Ангел сказал ей: «Дух Святой найдёт на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; посему и рождаемое Святое наречётся Сыном Божиим» (Лук.1:35)
Почему эти слова столь важны для нас? Они указывают на единственный путь спасения. Обычный человек не может спасти. Обычный человек – такой же грешник, как и мы, а Иисус – истинный Человек и истинный Бог: «И Слово стало плотию, и обитало с нами» (Иоан.1:14). Поэтому Благовещение подобно Рождеству, это пророчество о Рождестве и его начало. Это начало радостного рождения спасителя: «Слава в вышних Богу!» (Лк.2:14)
Молитва: Мы благодарим Тебя, Вечный Боже, за то что Ты после грехопадения человечества не покинул нас, но замыслил спасти. Пусть Слово о грядущем Спасителе поселиться в наших сердцах и сотворит них живую веру. Аминь.

Источник: Давайте помолимся, семейный молитвенник.